Душа, як голуб, в клітці б'ється,
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.

І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить. Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!

Кохана моя!

Ти музика мого життя,
Чарівний спів - без слів, без порівняння
Мелодія, якій немає вороття
Бо душі наші з'єднані коханням!

Тебе кохаю віддано і ніжно!

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава

Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.

Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало