А жінка в світ приходить для любові Любити ляльку доки ще мала Любити маму поки підросла А тільки –но, як ступить за поріг Любити небо і м‘який моріг. Дім батьківський і квіти чорноброві Бо жінка в світ приходить для любові. Росте вона, ростуть її роки Ростуть її і радості й надії І от приходять роки молодії По світу вже вона не йде – несеться ! Уважно прислухається до серця Щоб в шумі літ і в шелесті дібров Почути, що прийшла її любов Ота любов, що перша і остання Такої ще ні в кого не було ! І ти щаслива в серці в тебе рай І відшумів весільний водограй. І попливли літа, літа, літа…. Усіх годуєш, хоч сама голодна І часом нерви стримати негодна Та будеш захищати, як в бою Оту сімейну каторгу свою. І попливли літа, літа, літа….. А що ? Якби усе почати знов ? Оце той борщ щоденний – це любов, Сорочка чисто випрана – любов І очі діточок ясні – любов. Все так було б, якби почати знов ! Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ !
Що жінці потрібно для повного щастя, Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться, Та все ж, щоб життя здавалося раєм, Сьогодні від щирого серця бажаєм: Здобутків у праці! Погоди ясної! Здоров’я міцного й любові палкої! Дітей дуже чемних і завжди слухняних, Щоб в школі не мали оцінок поганих. Свекрух, щоб жили якомога подалі, А дім обминали всі біди й печалі. І щоб чоловік не хропів цілу нічку, Роботу робив, цілував ніжно в щічку. Обідів у ліжко! І вражень полярних! І цих...ну..., що звуться на "м”, – регулярних! Кохання палючого, як в серіалі, Не менш як п’ять фільмів – на кожнім каналі! Сусідів – і знизу, і зверху – безшумних, Компліментівзвідусюди і вчинків бездумних! На книжці – побільш грошових заощаджень! Для чоловіків – дуже довгих відряджень, Бо користі в хаті з них й так небагато, То краще їх бачити лише на свята! Відпусток щороку на Чорному морі, Тістечок смачненьких – без зайвих калорій. Щоб завжди стрункою й бадьорою була І про целюліт и ніколи не чула. Аби, як моделька, ти мала фігуру І тебе хотілось малювати з натури. Духів – від Діора! Вбрання – від Версаче! Машин – іномарок, щоб везли на дачі. І аби начальство твій труд цінувало Та за роботу не раз відзначало, Платило постійно пристойну зарплату, Аби вистачало на хліб і на хату. І з євроремонтом квартири придбати, Щоб можна було в них на конях гасати! Прикрас, діамантів на сорок каратів, Щоб вуха не в’янули від матів! Ну, мабуть, пора вже підводити риску, Ще зичимо нормального тиску, Щоб сонечко ясно світило із неба! Ну що ще для повного щастя треба? Якщо щось забули, ти нам вибачай І подумки сама до всього додай. А нам залишилось фужери розлити І все, що бажали, скоріш закріпити!
Радій життю,бо і воно радіє,хоч і втомилося від наших "Ах" та"Ох", Радій,бо і для тебе половіє пшениця,що дощами влиє Бог. Ти попроси у долі,хай не каже твою адресу злобі і журбі, Нехай до твого серця шлях проляже, А ним прийде,хто дорогий тобі!
